Опришени на перехресті доріг та століть
Добавив: hlyboka
Коментарів: 0
Добавлено: 16-03-2018, 11:39
Переглядів: 185

До 600-річчя від першої письмової згадки

Село Опришени розташоване на бе­регах двох річок Котовець та Опришанка, притоки річки Сірет, на відстані 8 км від районного центру. Загальна площа села становить 6,52 квадратних кілометра. У писемних джерелах село вперше зга­дується 17 березня 1418 року, у грамоті молдовського господаря Олександра До­брого (1400 - 1432). У 1490 році вдруге згадується село з церквою і священиком, у грамоті господаря Штефана Великого (1457 - 1504).Через тринадцять років, 26 серпня 1503 року, село Опришени знову згадуються в грамоті Штефана Велико­го, в якій він затверджує дарчу, зроблену монастирю Молдовіца 1418 року, Сином Бирлічем.

Про життя поблизу села в давні епохи дають уявлення археологічні та нумізма­тичні матеріали. На території села вияв­лені старожитності декількох археологіч­них періодів. Зокрема, тут відомі знахідки доби палеоліту, поселення трипільської, фракійського гальштату та Карпатських курганів культур. Знайдені в околицях села й матеріали середньовічного часу, а саме рештки селища ХІV - ХVІІ ст. Пи­семні джерела з історії села початку ХV – першій половині ХVIII ст. досить суттєві. Вони представлені першою письмовою згадкою про село у грамоті Молдовського господаря Олександра Доброго (1400 - 1432) від 17 березня 1418 року, грамота Штефана Великого (1457 - 1504) про пе­релік церков і монастирів з 1490 року, де згадується і церква села Опришени, гра­мота Штефана Великого 1503 року, в якій затверджується село монастирю Молдо­віца та інші джерела кінця ХVII – початком ХVIII століття. Наведені писемні джерела не дають повного висвітлення місцевої історії і зобов’язують необхідність звер­нення до інших типів джерел. Найбільш важливими серед останніх є археологічні матеріали. На даний час на території села виявлено чотири археологічні пам’ятки ХІV - ХVII ст., які представлені відкрити­ми селищами. Археологічні джерела за своїм інформаційним наповненням нео­днорідні. До них відносяться матеріали, які несуть різнопланові відомості про різні сторони діяльності середньовічного насе­лення села, його матеріальну та духовну культуру. 

Значна кількість цього матеріалу добута гуртківцями «Юні археологи» Оп­ришенської ЗОШ під час надземних пошу­ково-польових археологічних експедицій, та розвідок, проведених разом з черні­вецькими археологами і зберігаються у фондах Опришенського музею археології та етнографії ім. Максиміліана Гакмана. Це матеріали з досліджень урочища Пе Вале, Дял, Фундоає та інших куточків, які проводилися із 2002 року. Більшість з цих матеріалів опублікована в пресі та інших виданнях, зафіксована у вигляді звітів в Буковинському центрі археологічних до­сліджень. На території села Опришени та поблизу нього представлені рештки де­кількох поселень трипільської культури 4 – 3 тис. до н.е. Перші предмети цієї культу­ри були знайдені на території села у 1959 році, коли почалась більш глибока оранка землі з допомогою техніки. Одна з найбіль­ших поселень даної археологічної культу­ри розташована за 3 км на північ від села, на лівому березі річки Котовець, в урочи­щі Станіште. Відомі рештки трипільських поселень і на території самого села по обидва береги невеликої річки Опришан­ка. Під час обстеження поселень трипіль­ської культури знайдено велику кількість кремінних і сланцевих сокир, скребків, ножів, долота, частин вкладишів серпів, наконечники стріл і списів, а також різно­манітні фрагменти керамічного посуду різ­них типів і розмірів: миски, стакани, чаші, кришки, широкогорлі з опуклими плічками горщики, біноклеподібні посудини, грузила від рибальських сіток та ткацьких станків, пряслиця. Великий інтерес представляють собою і матеріали з бронзового та залізно­го часу та поселень культури Карпатських курганів ІІ – V cт. н. е. На сході від села розташований курган пізньоантичного часу. На берегах річки Опришанка виявле­ні і предмети 7 – 12 століття.

У 1772 році Опришени були спустошені під час російсько-турецької війни. З 1775 року у складі Австрії.

У 1886 році побудована перша школа в селі. 1914 – 1916 роках на території села пройшли важкі бойові дії між Австро–Угор­ськими та Російськими військами, внаслі­док яких згоріла частина урочища Пе Вале села, та зруйнована місцева школа. 1918 року Опришени, як і інші землі Буковини, увійшли до складу королівської Румунії. У 1940 році в селі встановлена Радянська влада, від якої постраждало багато невин­них опришенців які пройшли через катуван­ня та заслання в Сибір та Казахстан. Після перебування в період Другої світової війни у складі Румунії у 1944 році село повторно входить до складу Радянської України. У 1946 році перейменоване на Дубівку. Після жахливого голоду 1946 – 1947 рр в селі роз­почалось будівництво колгоспу імені Моло­това, пізніше перейменований в Чапаєва. 1962 року проведено електрифікацію, село поступово відходило від жахів війни, репресій та голоду. З 1991 року у складі не­залежної України (на референдумі 1 грудня 1991 року 90% мешканців села проголосу­вали за незалежність та соборність Украї­ни). 1996 року із ініціативи більшості меш­канців села та сільського голови Білецького Василя Георгійовича селу повернуто стару літописну назву Опришени. Вже протягом багатьох років суспільно–економічним та культурним життям села піклується сіль­ській голова Микола Костянтинович По­пович разом з радою депутатів обраних громадою, місцевими активістами та педа­гогічним колективом школи.

Микола БОДНАРЮК,

вчитель історії Опришенської ЗОШ І – ІІІ ступенів.


Web: http://nanewday.cv.ua/

Інформація
Відвідувачі, Ви так само можете залишити коментарі до даної публікації
Схожі новини:

Контакти

Глибоцька газета "Новий день"
та румуномовне видання
"Monitorul de Hliboca"


Тел. (03734) 2-44-40, 2-21-94.

Адреса: 60400, смт.Глибока, вул.Борців за волю України, 5.

E-mail: newday@email.ua

Web: http://nanewday.cv.ua/

Передплатні індекси:
61542 - укр., 61543 - рум.

Особистий кабінет