Як у Кам’янці ростуть банани та лимони, або Наскільки далеко може піти дитяча мрія
Добавив: hlyboka
Коментарів: 0
Добавлено: 21-09-2018, 11:53
Переглядів: 60

Ця розповідь про людину, яка декілька років тому ризикнула зайнятись своєю улюбленою справою і не прогадала. Мова йде про Івана Галіпа з Кам’янки, який вирощує у власній теплиці фрукти та рослини з розряду екзотичних.

Чому робота в теплиці схожа на роботу хірурга?


Заходиш у теплицю кам’янчанина Івана Галіп — а там, чого тільки немає: банани, лимони, апельсини, мандарини та велика кількість інших екзотичних та екологічно чистих рослин, яких не порахуєш на пальцях. Словом, не теплиця, а справжнє чудо природи. «Це лимони, це банани, тут росте кавове дерево, там — оливкове, ця пальма з Іспанії, ця — з Франції, ці рослини з Таїланду», — з радістю розказує тутешній господар, якого, зізнаюсь, хочеться слухати і слухати, адже його розповіді про кожну рослину є не тільки захопливими, але і вельми пізнавальними. Видно, що для нього кожне дерево, кожен саджанець, кожна квітка, що ростуть у теплиці — це щось більше, аніж просто бізнес. Це справа всього його життя, до якої він відноситься з великою теплотою.


— Хтось думає, що теплиці дають великий заробіток. Насправді, ні. Тут постійно треба вкладати гроші, трохи заробив і знову вкладаєш. Це «адський труд», немає неділі, немає свят і вихідних. Я, як хірург, щось зробив не так і рослина гине, — каже пан Іван.


У теплиці кам’янського господаря є декілька відділів, зокрема тропічний та субтропічний. У «тропіках», де ростуть банани, за словами І. Галіпа, під час зимового періоду двері закриті, адже тут не повинно бути перепаду температури, яка має становити не більше 16-17 градусів тепла. А ось у «субтропіках», де ростуть лимони, температурний показник може бути і на рівні 10 градусів.


— А які рослини є найвибагливішими? — цікавлюсь я у свого співрозмовника.

— Немає таких, — відповідає він. Це все може рости у кожного у хаті. Банан, для прикладу, немає ніяких хвороб чи комах. А ось на лимонах може розвестись павутинний кліщ, якщо буде сухе повітря. Тоді листки висихають та падають. Однак, якщо його вчасно поливати холодною водою цього не станеться.


Про кам’янську екзотику знають в Італії та Казахстані


І банани, і лимони дають хороший урожай. Щодо бананів, то період від першого цвітіння до першого збору становить дев’ять місяців і якщо вони розквітнуть у березні, з одного дерева можна буде зібрати 600-700 плодів. У свою чергу лимони дають три врожаї на рік. Однак, все ж таки, основний бізнес Івана Галіпа, як він сам зізнається, це саджанці, хоча і плоди купують охоче.


— Вся моя продукція, — наголошує кам’янчанин, — екологічна чиста, ніякої хімії не використовую. Думав відкрити магазин, але бачу, що люди хочуть прийти і придбати те, що їх цікавить прямо з теплиці, адже тут можна побачити на власні очі, що і як росте.

До І. Галіпа у теплицю можна приїхати не тільки за покупками, але і на екскурсію (якраз, коли я завітав до нього в гості, він готувався до прийому групи школярів з Чернівців). Аби ще більше зацікавити тих, хто приходить на екскурсію, він планує змайструвати у теплиці вольєр для пташок.


— Були у мене, — розповідає наш герой, — люди з різних областей України, а також з Італії та Казахстану. Загалом, більше тисячі екскурсантів за останні три місяці.


«Я вчуся на помилках»


Нині справа Івана Галіпа є успішною і знаною не тільки на Буковині,але і за її  межами. Проте, три роки з половиною назад, коли все тільки зароджувалось було, звичайно, нелегко. Надто, коли на шляху зустрічались нечесні люди, які хотіли обдурити новачка і збагатитись за його рахунок.

— Коли тільки зробив теплицю, — згадує пан Галіп, — почав скуповувати всякі їстівні екзотичні рослини, але мене багато здурили. Наприклад, продали бархатний банан, який є неїстівним. Але я вчуся на помилках, тепер ніхто мене не обдурить, адже знаю всі сорти, однак і я нікого ніколи не обдурив.


Та й взагалі, життєвий шлях Івана Галіпа був вельми несолодким. У ранньому дитинстві загинула його мама і шестирічного Іванка віддали в інтернат. Там, власне, і «народилась» його мрія про власну теплицю.


— Якось перед Різдвом, — пригадує І. Галіп, — наш клас повели на екскурсію до чоловіка, який вирощував помідори. Надворі стояла завірюха та мороз у двадцять п’ять градусів, але, коли ми зайшли до господаря у теплицю, звідти — таке тепло. І відтоді, у серці закралась ідея про свою теплицю.


Довгий час Іванова мрія жила у його серці та думках, але ж мрії для того й існують, аби реалізуватись. І ось, коли наш герой оселився у власному будинку, не забув і про свій дитячий задум.

На початку вирощував саджанці яблуні, груші, персику, абрикосу, яких роздавав людям безкоштовно, адже вишукував найкращі сорти, а потім почав будувати цю теплицю-оранжерею. Звичайно, грошей не вистачало, але допомогли рідні, — резюмує пройдений шлях кам’янський господар.


Історія Івана Галіпа — це хороший приклад амбіційності, цілеспрямованості та того, що немає нічого неможливого. Ось до чого призводять дитячі мрії?!


Георгій СЕМЕНЮК, "НОВИЙ ДЕНЬ"

Фото автора.



Web: http://nanewday.cv.ua/

Інформація
Відвідувачі, Ви так само можете залишити коментарі до даної публікації
Схожі новини:

Контакти

Глибоцька газета "Новий день"
та румуномовне видання
"Monitorul de Hliboca"


Тел. (03734) 2-44-40, 2-21-94.

Адреса: 60400, смт.Глибока, вул.Борців за волю України, 5.

E-mail: newday@email.ua

Web: http://nanewday.cv.ua/

Передплатні індекси:
61542 - укр., 61543 - рум.

Особистий кабінет